На даний час в Україні створено основні політико - правові та організаційні засади адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

     Законодавчою базою для управління водними ресурсами у Європі є прийнята у 2000 році Водна рамкова директива (далі - ВРД). Даним документом визначаються основні принципи управління водними ресурсами та шляхи досягнення доброї якості води і безпечного стану річок і водойм. Також ВРД проголошує що держава повинна забезпечити складання Плану управління річковим басейном (далі-План).

     План є стратегічним документом розвитку річкового басейну, який розробляється з метою впровадження інтегрованого управління водними ресурсами в річкових басейнах. План має стати інструментом, за допомогою якого в річковому басейні будуть впроваджені екологічні цілі - досягнення доброго стану води, запобігання її подальшого погіршення, сталого відтворного водокористування, посилення охорони та покращення водного середовища шляхом запровадження заходів щодо поступового зменшення скидів пріоритетних небезпечних речовин, а у подальшому припинення та ліквідації таких скидів.           

 Згідно вимог ВРД План управління річковим басейном повинен містити:

- аналіз стану річкового басейну;

- економічний аналіз використання вод;

- програму заходів (кінцева мета), яка формується за результатами аналізу характеристик річкового басейну, огляду впливу людської діяльності на стан поверхневих і підземних вод, та економічний аналіз використання води.

- консультації з усіма зацікавленими сторонами (мають бути проведені після розробки аналізу стану басейну та програми заходів);

- інформацію про компетентні органи управління річковим басейном.

    Проект плану управління річковим басейном повинен відповідати структурі, яка була затверджена постановою Кабінету Мністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 "Про затвердження Порядку розроблення плану управління річковим басейном". 

1. Загальна характеристика поверхневих та підземних вод району річкового басейну:

1) опис річкового басейну:

гідрографічне та водогосподарське районування, клімат, рельєф, геологія, гідрогеологія, ґрунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим, специфіка річкового басейну;

типологія масивів поверхневих вод;

референційні умови;

2) визначення масивів:

поверхневих вод;

підземних вод.

2. Основні антропогенні впливи на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, у тому числі точкових та дифузних джерел:

1) поверхневі води:

забруднення органічними речовинами:

- дифузні джерела;

- точкові джерела;

забруднення біогенними речовинами:

- дифузні джерела;

- точкові джерела;

забруднення небезпечними речовинами:

- дифузні джерела;

- точкові джерела;

аварійне забруднення та вплив забруднених територій (полігонів, майданчиків, зон тощо);

гідроморфологічні зміни:

- порушення вільної течії річок;

- порушення гідравлічного зв’язку русла річки та прилеглої частини заплави;

- гідрологічні зміни;

- модифікація морфології річок;

2) підземні води:

забруднення;

об’єми/запаси;

інші істотні антропогенні впливи.

3. Зони (території), які підлягають охороні, та їх картування:

1) об’єкти Смарагдової мережі;

2) зони санітарної охорони;

3) зони охорони цінних видів водних біоресурсів;

4) масиви поверхневих/підземних вод, які використовуються для рекреаційних, лікувальних, курортних та оздоровчих цілей, а також води, призначені для купання;

5) зони, вразливі до (накопичення) нітратів.

4. Картування системи моніторингу, результатів програм моніторингу, що виконуються для поверхневих вод (екологічний і хімічний), підземних вод (хімічний і кількісний), зон (територій), які підлягають охороні:

1) поверхневі води:

система моніторингу;

гідроморфологічна оцінка/стан;

оцінка хімічного стану;

оцінка екологічного стану;

оцінка екологічного потенціалу;

2) підземні води:

система моніторингу;

оцінка хімічного стану/оцінка ризику;

оцінка за об’ємами/запасами підземних вод.

5. Перелік екологічних цілей для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення (у разі потреби обґрунтування встановлення менш жорстких цілей та/або перенесення строків їх досягнення).

6. Економічний аналіз водокористування:

1) економічний розвиток території басейну;

2) характеристика сучасного водокористування:

комунальне водокористування;

промислове водокористування;

водокористування у сільському господарстві;

водокористування на транспорті;

інші види водокористування;

3) прогноз потреб у воді основних галузей економіки;

4) інструменти економічного контролю:

окупність використання водних ресурсів;

тарифи на воду.

7. Огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей.

8. Повний перелік програм (планів) для району річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено розв’язати:

1) поверхневі води:

заходи, спрямовані на зменшення забруднення органічними речовинами (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на зменшення забруднення біогенними речовинами (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на зменшення забруднення небезпечними речовинами (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на покращення/відновлення гідрологічного режиму та морфологічних показників у разі порушення вільної течії річок, гідравлічного зв’язку між руслами річок та їх заплавами, гідрологічних змінах, модифікації морфології річок;

заплановані інфраструктурні проекти та заходи, спрямовані на зменшення їх впливу на стан поверхневих вод;

2) підземні води:

заходи, спрямовані на зменшення забруднення (дифузні та точкові джерела);

заходи, спрямовані на запобігання виснаженню підземних вод;

заплановані інфраструктурні проекти та заходи, спрямовані на зменшення їх впливу на стан підземних вод;

3) інші заходи.

9. Звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану управління річковим басейном.

10. Перелік компетентних органів державної влади, відповідальних за виконання плану управління річковим басейном.

11. Порядок отримання інформації, у тому числі первинної, про стан поверхневих і підземних вод.