Філармонія, театри
Якщо весілля чомусь відкладалось, звичай не дозволяв жити разом. Важливою традицією для укладання майбутнього шлюбу було отримання батьківського благословення.
- ;
- право знайомств в Борислав Україна.
- ;
- Офіційний портал Верховної Ради України.
У більшості випадків батьки прислухались до бажання дітей, але попри свободу вибору наречених, прийнято було одружуватись тільки з дозволу батьків. Без батьківської згоди шлюб не міг стати дійсним, а якщо й бували такі шлюби, то це вважалось аномалією. Тому остаточне рішення завжди було за батьками.
Саме домовленість між батьками молодих про намір одружити дітей була тією базою, на основі якої складалися всі подальші відносини. Така домовленість ставала приводом для сватання, коли батьки або родичі молодого засилали сватів до родини молодої з пропозицією про шлюб. В Україні посередників при сватанні найчастіше називали «старостами», але трапляються також назви «сват», «посланець», «сватач», «говорун».
У старости просили, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежав і від уміння вести розмову, то при виборі старшого старости брали до уваги такі риси вдачі, як комунікабельність і дотепність. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб на випадок відмови зберегти сватання у таємниці. Після традиційних вітань і промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб.
У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін.
При позитивній відповіді нареченої обговорювали попередньо питання про придане. Увесь передвесільний цикл обрядовості тривав два-три тижні, інколи — місяць. Якщо родину молодої щось не влаштовувало, вона могла розірвати попередню домовленість про майбутній шлюб. Тоді обговорювали придане [1].
Якщо наречений не подобався батькам нареченої, йому вручали гарбуз. Образившись, свати могли закрити двері спиною, що було прокляттям, яке прирікало дівчину на незаміжнє життя. Однак якщо парубок подобався родичам дівчини, значить, сватання пройшло успішно, молодих оголошували нареченим і нареченою. Призначався день весілля і проходила вже обопільна рада.
Знайомство — на рік, шлюб — на вік. Таїнство шлюбу з давніх давен до наших днів
Обряд сватання відображено на картині Т. Шевченка «Старости» , М. Пимоненка «Свати» , «Сватання». Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Якщо пара зустрічається давно і їхні батьки вже знайомі між собою, то їм необхідно лише черговий раз зустрітися і обговорити всі деталі майбутнього весілля. Якщо ж батьки ще не бачилися жодного разу, тоді офіційне їх представлення одне одному відбудеться вже під час сватання.
В якому форматі будуть відбуватися заручини — це все справа самих наречених. Якщо є можливість і бажання - можна влаштувати цікавий культурний захід з усіма його атрибутами.
Сватання — Вікіпедія
Як відомо, сватання та заручини досить широко застосовуються на території нашої країни. Сватання проходило дуже весело з різними піснями, колоритними жартами і танцями. В будь якому разі, навіть, якщо сватання має виключно сучасний формат, метою його проведення є узгодження важливих питань, які виникають в кожній родині, коли їхня дитина вирішила поєднати свою долю з своїм обранцем чи обраницею. Двом родинам потрібно вирішити багато ключових питань, і не лише стосовно весілля, а й де буде мешкати новостворена родина?