Нововідкрита печерна церква.
Account Options
План печерної церкви. Поздовжні перерізи печерної церкви. Поперечні перерізи печерної церкви. Схема розташування фрескових композицій у вівтарній частині церкви. Схема розташування фрескових композицій на північно-східній CD та південно-західній…. Вишневе с. Гончарне с. Дальнє с. Кизилове с. Новобобрівське с. Орлівка с. Осипенко с. Павлівка с. Пироговка с. Підгірне с. Поворотне с.
Полюшко с. Резервне с.
Рідне с. Розсошанка с. Тилове с. Узунджи с. Восени року пiд час огляду примiщень печерних комплексiв Загайтанської скелi на пiвнiчно-схiднiй околицi м. Винятковiсть знахiдки зумовлюється, в першу чергу, наявнiстю досить добре збереженого in situ фрескового розпису середньовiчної доби на стiнах та стелi церкви. Подiбнi знахiдки у пiвденно-схiднiй частинi Європи зокрема, в Криму не фiксувалися вже понад рокiв.
Цiкаво, що вiдкриття було зроблене у межах печерних комплексiв, добре вiдомих дослiдникам кримських старожитностей. Про вiдкриття церкви з фресками авторами було зроблено короткi iнформацiйнi повiдомлення на наукових конференцiях у м. Судак вересень р.
ТОВ «ІНКЕРМАН УКРАЇНА» | Винний Гід України
Києвi сiчень р. У вереснi року авторами знахiдки було органiзовано експедицiю з археологiчного вивчення печерної церкви з фресками на Загайтанськiй скелi з метою уточнення її хронологiї, iнтерпретацiї архiтектурних елементiв та фрескового ансамблю. Нижче наводимо попереднi висновки за результатами здiйснених дослiджень 1. Вхiд до церкви вiдкривається у тильнiй стiнi великого природного гроту на рiвнi горiшнього ярусу комплексу на висотi близько м вiд пiднiжжя урвища та за м нижче верхiвки Загайтанської скелi.
Крiм самої церкви у межах гроту розташовано ще декiлька печерних споруд, зокрема, крипта з залишками поховання у могильнiй ямi та пограбована костниця, якi утворюють з примiщенням церкви компактну групу 3. Усi печернi споруди комплексу, включаючи саму церкву, виконанi у скельному масивi, утвореному досить мiцним iнкерманським вапняком з тонкими прошарками бiльш крихкого мергелю та значною кiлькiстю дрiбних каверн карстового походження. Примiщення нововiдкритої церкви складається з двох частин рис. Боковi стiни цiєї частини практично прямовиснi, на висотi 1,,95 м вiд пiдлоги вони переходять у високе 2,,9 м напiвциркульне склепiння, яке помiтно пiдвищується у пiвнiчно-схiдному напрямку.
Тут же до привхiдної частини наосу прилягає пiдковоподiбна заглибина завдовжки 1,7 м, завширшки вiд 1,8 до 2,3 м та заввишки 2,1 м. Її стiни практично прямовиснi, на висотi 1,5 м вiд пiдлоги вони переходять у конхоподiбне склепiння. Ця пiвнiчно-схiдна частина церкви за своїми архiтектурними характеристиками може бути визначена як вiвтарна. Вона вiдкривається до наосу посерединi його пiвнiчно-схiдної стiни у виглядi отвору напiвциркульної арки заввишки 2,1 та завширшки 1,8м.
2006 р. Нововідкрита печерна церква
Вхiдний отвiр до церкви, частково зруйнований вивiтрюванням, знаходиться у пiвденно-захiднiй стiнi наосу на рiвнi його пiдлоги рис. Його первiсний абрис був трапецiєподiбний i трохи змiщений до захiдного кута вiдносно центральної осi споруди. Висота становить 1,7 м, ширина ,3 м, довжина складає близько 25 см.
Вхiдний отвiр оздоблено пазами вiд одвiрка, знадвору до церкви вела сходинка заввишки близько 15 см. Крiм того, у пiвденно-захiднiй стiнi церкви, ближче до її пiвденного кута, на висотi 1,5 м вiд пiдлоги знаходиться трапецiєподiбний вiконний отвiр заввишки 35 см, завширшки см та завдовжки понад 30 см. У бокових стiнах вiвтарної частини одна проти одної знаходяться великi нiшi: у пiвнiчно-захiднiй стiнi — склепiнчаста розмiрами 45 х 50 х х см на висотi 80 см над рiвнем пiдлоги нiша 1, рис. У пiвнiчно-захiднiй стiнi наосу церкви фiксуються ще двi нiшi: бiля пiвнiчного кута — склепiнчаста розмiрами х х х см на висотi близько 1 м над рiвнем пiдлоги нiша 3, рис.
Невеличка склепiнчаста нiша 35 х 15 х 15 см є й у схiднiй частинi пiвденно-схiдної стiни привхiдної частини на висотi 1,3 м над рiвнем пiдлоги нiша 5, рис. Горизонтальнi фiксуються лише у наосi: в захiдному кутi на висотi 1,4 м над рiвнем пiдлоги два пази напевно репрезентують мiсця крiплення легкої дощатої полицi розмiрами 75 x 35 см паз 1, рис. Іншi вертикальнi пази розташовуються попарно у протилежних стiнах примiщення i також починаються вiд рiвня пiдлоги: неширокi см завтовшки пази в центральнiй частинi наосу мають висоту 1,,3 м та визначають залишки легкої вигородки паз 3, рис.
Нарештi, окрему групу складають пазиотвори для крiплення масивних 10 х 12 см балкоподiбних конструкцiй. Виключення становить лише паз у центрi пiвнiчно-схiдної стiни вiвтарної частини церкви, розташований на висотi см над рiвнем пiдлоги паз 5, рис. Крiм зазначених вище нiш, пазiв та каверн у стiнах церкви фiксуються численнi вибоїни та навiть проломи у сусiднє примiщення крипти. На нашу думку, вони утворилися вже пiсля того, як церква припинила своє iснування i є наслiдком тривалого процесу природної та техногенної руйнацiї цiєї споруди.
Опис архiтектурного оздоблення церкви був би не повний без визначення характеру пiдлоги примiщення.
- ?
- .
- Гра в етикетки: як українцям продавали «російський» Inkerman і при чому тут санкції ЄС;
- дівчата, що знайомства поблизу Кропивницький Україна;
- сайти знайомств для ваших близьких Христинівка Україна.
- Інкерман м Загайтанський печерний монастир Бобровський Т.А. та ін. - р. Нововідкрита….
До початку дослiджень вона була вкрита сантиметровим шаром пилових вiдкладень, що утворилися пiсля припинення функцiонування примiщення як храму. У цих вiдкладеннях зафiксованi археологiчнi знахiдки пiзньосередньовiчної доби, якi дозволяють припустити, що у XVII-XVIII столiттях до примiщення було досить легко потрапити, воно вiдвiдувалось та навiть якийсь час використовувалось в якостi кошари.
Розчищена вiд пiзнiх нашарувань пiдлога являє собою досить нерiвну поверхню з численними заглибинами штучного та природного походження. Останнi утворилися через вищезгаданi каверни i на етапi функцiонування церкви були засипанi грунтом або ж заповненi вапняним розчином. Вибiрковим розчищенням цих заглибин здобуто археологiчнi матерiали, якi дозволяють вiднести планувальнi роботи у примiщеннi до XIV-XV столiть, хоча серед фрагментiв керамiки трапляються уламки й бiльш раннiх посудин — ХІІ-ХІІІ столiть.
Лист на сайт
Зрештою, розчищена скельна пiдлога наосу церкви має невеличкий ухил вiд входу в бiк вiвтарної частини, пiдлога якої в свою чергу трохи нахилена в бiк наосу та височiє над ним на 5 см, утворюючи помiтний уступ уздовж вiвтарної арки. Крiм карстових каверн, у пiдлозi обох частин примiщення є велика кiлькiсть заглибин штучного походження.
Вздовж уступу вiвтарної частини церкви зафiксовано цiлу низку з пазiв вiд маленьких дiаметром см округлих стовпчикiв. Є у пiдлозi церкви й iншi заглибини, стосовно яких важко визначитись, чи мають вони природне походження, чи створенi штучно.
Гра в етикетки: як українцям продавали «російський» Inkerman і при чому тут санкції ЄС
Аналогiчно виконано й пiдквадратний у планi паз 30 x 25 x 4 см посеред наосу заглибина 4, рис. Штучне походження має велика 50 x 40 x 10 см вибоїна поблизу схiдного кута вiвтарної частини, закладена вздовж природної щiлини у скельному масивi.
- Інтернет знайомства поблизу Бердянськ Україна!
- !
- знайомства лесбіянки поблизу Радивилів Україна.
- ?
- християнські швидкісні знайомства Ясинувата Україна.
- автоматичне підключення в Вільнянськ Україна!
- жінки, що знайомства поблизу Гірник Україна!
- підключити веб - сайти в Новояворівськ Україна.
- легкі побачення Новгород-Сіверський Україна.
- підключити сайт в Одеса Україна;
- .
- виконавчі служби знайомств в Рожище Україна!
Завершуючи характеристику архiтектури церкви, треба зазначити, що по центру примiщення на межi вiвтарної частини та наосу в пiдлозi помiтнi слiди зруйнованого трапецiєподiбного виступу-сходинки розмiрами х 50 см, яка початково мала висоту до 5 см i прилягала безпосередньо до виступу вiвтарної частини. Пази вздовж вiвтарної арки, ймовiрно, призначались для встановлення стовпчикiв невисокої вiвтарної перегородки темплону.
Зруйнована сходинка перед вiвтарною аркою, можливо, вiдiгравала роль своєрiдного храмового амвону. Пази у пiдлозi центральної частини наосу лишилися, на нашу думку, вiд опор невеличких столикiв на зразок аналоя або ж пiдсвiчникiв. Мiсце розташування, характер та параметри порiднюють її з подiбними нiшами, вiдомими в наосах багатьох печерних церков Кападокiї, де вони визначаються як нiшi протезiсу 5. Як вiдомо, на початку ХІІІ столiття функцiї виконання обряду протезiсу вiдiйшли вiд дияконiв священикам, а отже виникла необхiднiсть у перемiщеннi жертовникiв з наосу у вiвтарну частину церкви 6.
Можливо, у нашому випадку ми й спостерiгаємо приклад такого перенесення нiшi протезiсу та наступного розширення вiвтарної частини, коли через старий жертовник у наосi було прокладено трасу нової вiвтарної перегородки. Досить високе напiвциркульне склепiння наосу, а понад усе — пiдковоподiбна в планi вiвтарна частина, є визначальними ознаками саме кападокiйської печерної церковної архiтектури ІХ-ХІІ столiть 7. Мова йде про фресковий розпис. На жаль, на стiнах наосу фрески вкрай фрагментованi, краще вони збереглися на стелi наосу з висоти близько 2 м над рiвнем пiдлоги, переважно в центральнiй та пiвнiчно-схiднiй його частинах , на вiвтарнiй арцi та у вiвтарнiй частинi крiм самої верхiвки стелi.
Найпоширенiшим рiзновидом руйнацiї фресок є осипання тинькового шару пiд дiєю природних, ймовiрно, клiматичних факторiв, про що свiдчить зростання масштабiв такої руйнацiї в напрямку входу. На даному етапi цей процес бiльш-менш стабiлiзувався, принаймнi, у культурному шарi та на його поверхнi зафiксовано лише окремi фрагменти тиньку, що осипався ймовiрно, основна руйнацiя вiдбулася ще до утворення культурного шару в XVII-XVIII столiттях.
Іншим, менш масштабним, але активно дiючим дотепер руйнiвним чинником є дiя грибкiв, якi локально знищують не лише фарбовий шар, але й усю товщу тиньку до материкової скелi. Саме цей фактор викликає найбiльше занепокоєння i потребує термiнового реставраторського втручання. Нарештi, певнi дiлянки фресок мають слiди механiчної руйнацiї. Окремi з них були пошкодженi ще за часiв функцiонування церкви, коли тиньковий шар прорубувався окремими нiшами та пазами зокрема, фрески перерiзанi пазом вiд конструкцiй пiзнiшої вiвтарної перегородки. Значнi за обсягом руйнування були заподiянi фрескам i в пiзньому середньовiччi випадковими вiдвiдувачами вже запустiлої церкви.