Якнайкраще для втілення концепції психологічної реабілітації учасників бойових дій підійшов медичний центр НГУ «Нові Санжари». Чудові умови для проживання і дозвілля курортників, мальовнича природа Полтавщини, цілюща мінеральна вода, досвідчений і чуйний медичний персонал, сучасна лікувальна база — все це можна вважати половиною успіху задуманого керівниками проекту. Решту мали забезпечити шестеро практичних військових психологів, які опікувалися групою із 33 гвардійців.
Принципова позиція командування нашого військового формування полягає в тому, що по-перше, курс реабілітації має бути абсолютно безкоштовним, а по-друге, ці два тижні військовослужбовці проводять за межами дислокації частини у службовому відрядженні, а не за рахунок щорічної відпустки. Для комплектації першої групи ми намагалися відбирати людей, які дійсно багато чого пережили.
Це бійці загонів спецпризначення, що брали участь у антитерористичній операції з перших днів її проведення, а також офіцер, який єдиний з усього екіпажу вижив після падіння гелікоптера, збитого бойовиками над горою Карачун у травні року. Курс психологічної реабілітації військовослужбовців поєднувався із проходженням фізіотерапевтичних процедур та інших заходів медичної реабілітації. До речі, нині їх спектр розширено завдяки новітньому медичному обладнанню, яке гвардійським медикам минулого року передали представники офісу Агенції НАТО з підтримки та постачання. Зазначене устаткування дає змогу ефективно проводити процедури з відновлення рухливості та функціональності суглобів після операцій та травм, лікувати цереброваскулярні, серцево-судинні, гастроентерологічні захворювання та захворювання опорнорухового апарату.
Також гвардійці залучалися до групових та індивідуальних психологічних тренінгів. Всі заходи передбачали інтерактивність. Психологам швидко вдалося налагодити контакт із аудиторією, викликати бажання співпрацювати із фахівцями. А зворушливі виступи місцевих творчих дитячих колективів, підготовлені спеціально для захисників Вітчизни, не залишили байдужими жодного глядача. Як зазначив підполковник Чижевський, основна робота розпочнеться після завершення пілотного проекту психологічної реабілітації учасників АТО.
Адже його результати будуть прискіпливо вивчати і узагальнювати як відповідні фахівці Головного управління Національної гвардії України, так і науковці Національної академії НГУ та співробітники Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України. Отримані висновки допоможуть не лише удосконалити курс реабілітації військовослужбовців, але й внести певні зміни у навчальну програму курсантів військових навчальних закладів — майбутніх офіцерів-психологів.
Передбачається, що курси психологічної реабілітації учасників АТО проводитимуться на постійній основі. Причому, в майбутньому до таких заходів залучатимуться не тільки військовослужбовці НГУ, але й представники інших силових структур України, а також звільнені у запас чи відставку учасники бойових дій. До того ж, планується суттєво розширити географію проведення заходів психологічної реабілітації учасників АТО.
Незабаром такі послуги пропонуватимуть не лише у МЦ «Нові Санжари», але й у інших лікувальних та реабілітаційних закладах. Психологи свідчать, що це не просто красива метафора. Насправді мова впливає на нас та наших оточуючих набагато сильніше, аніж ми можемо це уявити.
Отже, дуже важливо усвідомлювати силу слова і уважно ставитись до того, як і що ми говоримо. Часто ми самі не розуміємо, як примірюємо на себе сказане кимсь. Наприклад, аби осягнути, що означає фраза: «Він світиться від радості», слухачеві необхідно буквально побачити перед внутрішнім поглядом образ «людини, що світиться» і нехай несвідомо і ненадовго, але відчути схожий стан. Отже, деякі слова викликають у нас позитивні образи, а деякі — негативні. Фахівці іменують їх позитивними і негативними ключами.
Відповідно, позитивні ключі використовувати у своїй мові бажано і корисно, а негативні — не дуже. Звичайно, ніхто не наполягає, аби ви ніколи не говорили про погане, зрештою, це неможливо.
Наукова діяльність
Однак негативні ключі можна нейтралізувати, не порушуючи при цьому сенс сказаного. Для цього варто використовувати частку «не», яка означає заперечення. Наприклад, замість того, щоб сказати: «Справи погані», скажіть: «Справи недобрі». А замість: «Я засмучений» — «Я не задоволений». Це добре розуміють офіцери виховних структур та психологічної служби Національної гвардії України, які приділяють посилену увагу профілактиці виникнення у військовослужбовців гострого та посттравматичного стресових розладів.
Фахівці постійно відвідують взводні опорні пункти, блок-.
Перевальськ сайт міста 🏠 | Луганська область | Україна — mistaUA
Жертви Жер ртви неоголошеної неого олоше еної війни віійни на українському українсському Сході вимірюються вимірюютьсся вже тисячами, тисячами и проте протте і на а такому страшному сттрашному тлі ці дві втрати виглядають особливо трагічними. Адже обидва хлопці-однолітки загинули в розквіті життєвих сил — у річному віці, сповненими ентузіазму, надій, планів на майбутнє. В обох — складна доля: вони зростали без батьківського піклування.
Обидва були активними учасниками Революції Гідності, після якої добровольцями стали до лав військового резерву Нацгвардії Часто спілкува- никами різних куточків України став до тини. Прагнув говорити лише про мий під позивним «Снайпер». Пройшов яка досі картає себе за те, що навіть попозитивні моменти у своєму житті.
Інтер- барикадні сутички на вулиці Грушевсько- сварилася з Віктором, коли він, незважанатівський він, його виховувала бабуся — го, у Маріїнському парку та найзапеклі- ючи на її та бабусині умовляння, після коші — на Інститутській. Завжди спокійний, роткої відпустки знову почав збиратися складно все у його долі було Чи варто взагалі, навіть дуже обереж- мовчазний, справедливий і прямодуш- на фронт, пояснюючи: «Я не можу покино, оприлюднювати такі, суто особисті, ний, із сумним поглядом — таким Віктор нути хлопців» Під час третього відрядження на Схід, деталі біографії?
Після перемоги Революції Гідності й нерал-майора С. Кульчицького, вранці 11 усупереч скрутним життєвим обставинам Віктор не зневірився, не образився на початку анексії Росією Криму, самообо- вересня старший солдат резерву Єременвесь світ і обрав шлях чесного, сповне- ронівці ї сотні повним складом з май- ко приєднався до складу групи гвардійного праці й труднощів, корисного для дану Незалежності вирушили на полігон ців, які разом із побратимами-десантнисуспільства життя, крокуючи ним упевне- новоствореної Національної гвардії.
Саме таким був Віктор, чиє Серед тих, хто пройшов відбір і став до терикона, що височів неподалік їхнього дитинство аж ніяк не назвеш безхмар- лав найпершого в новітній історії Укра- блокпосту на підступах до міста Вуглегірним. Він рано втратив батька, а згодом, їни добровольчого підрозділу — 1-го ре- ська. Одним із у спеціалізованому дитячому закладі. А єдина здобута ним за життя відзнака — них був Віктор: діставши тяжке кульове Віктор, закінчивши Смілянську загально- вручені після ротації перед освітню школу-інтернат, працював різно- строєм погони з нашивробом та охоронцем, згодом вступив до ками старшого солдата Тальнівського будівельно-економічного — він дуже пишався цим коледжу Уманського національного уні- підвищенням, як першим кроком для подальшої верситету садівництва.
Йому подобалась їх рідних, зокрема, всіляко допомагав служба, братерська атбабусі. Яку копійку заро- «органах» потрібні будуть бить — усе додому. Все за бабу пережи- чесні люди, які не продаються Ще мріяв про вав, золотий мій онучок Коли в центрі столиці постали перші відпочинок із друзями в намети Євромайдану, Віктор твердо ви- наметах на березі Дніпра,.
Побратими помстилися за цю смерть: наступного дня атакували і «знесли» ворожий блокпост, підірвавши склад боєприпасів. Земляки зібрали значну суму грошей на поховання, голова обласної ради Валентина Коваленко вручила бабусі Віктора. Журналіст Юліана Перескоцька на своїй сторінці у «Фейсбуці» написала про нього чудові рядки: «Подивіться в ці вічі. На цей погляд молодої України. Добровольця, якого з нами вже немає. Це — Банг з батальону «Донбас».
Сьогодні, у День святого Миколая, йому б виповнилось Він би святкував. Ввімкнув би музику на ноутбуку й усі б танцювали. Сміявся б більше за всіх. Заряджав би всіх позитивом, бо він був таким — позитивним, з гарячим серцем. З ним хотілось жити й дивитись у світле майбутнє. Це один з перших хлопців, з яким я познайомилась, коли вперше поїхала в липні на Схід. Командир його взводу сказав нам, журналістам, що він розповість, як вони звільняли блокпост та забрали трофейну машину зі зброєю.
Дивлюсь і бачу, що переді мною зовсім юний хлопець. А батьки знають?
- найкращі сайти знайомств в Острог Україна.
- знайомства одинаки Южне Україна.
- Основні посилання.
- швидкісні знайомства Очаків Україна.
Мені 21 рік. Я сирота. Залишилась бабуся, якій я дзвоню. А згодом на зборах сільської громади Ганні Олександрівні було вручено й державну нагороду онука — орден «За мужність» ІІІ ступеня Указ Президента України про це нагородження датований 31 жовтня р. На жаль, 30 жовтня року Ганна Олександрівна пішла з життя… Як розповів Білозірський сільський голова Володимир Міцук, після процедури громадського обговорення на честь Віктора було перейменовано вулицю Щорса, де стоїть його рідна хата.
ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РВ ГУМВС
Я завмерла. У мене не було слів. Я пишалася НИМ. У Кураховому він позичав мені ноутбук і показував свої тату. У нього був кулемет і на операції він збирався одним із перших. Гордій загинув в Іловайську 29 серпня. Йому могло б виповнитися Він би міг будувати разом з нами Україну Герої не вмирають!
- гік швидкісні знайомства Умань Україна.
- Перевальськ — Вікіпедія.
- знайомства з дівчиною з Росії Щастя Україна.
- Перевальська гімназія № 1 - Луганська область. ІСУО.
У рідній Олександрії його виховали й «вивели в люди» бабуся та дідусь. Був відомим у місті активістом неформального руху вболівальників столичного футбольного клубу «Динамо», захоплювався малюванням і тан-. Був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України, згодом продовжив службу за контрактом. У грудні р. Під час Революції Гідності став до лав активістів олександрійської Самооборони, чергував на утвореному біля міста блокпосту. Згодом, підписавши контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, був зарахований до батальйону спеціального призначення «Донбас».
Певною мірою він залишався дитиною, але з іншого боку — це був цілком дорослий, змужнілий, справжній чоловік, який заслужив повагу й довіру набагато старших бійців Після трагедії «Іловайського котла» друзі тривалий час шукали тіло Гордія, яке, за словами однополчан, після його загибелі від пострілу снайпера вони намагалися вивезти у вантажівці з боєприпасами — але ця машина вибухнула під ворожим обстрілом у «коридорі смерті»… Зрештою, землякам удалося за татуюваннями впізнати останки героя в одному з дніпропетровських моргів.
Україна, Батьку, в нас одна
Тож 22 вересня року Гордія з військовими почестями провели в останню путь — після заупокійного богослужіння і громадянської панахиди в Палаці культури «Світлопільський» труну з його тілом пронесли центральним проспектом Олександрії до міського Верболозівського кладовища. Наказом командувача Національної гвардії України від 10 листопада р.
Указом Президента України від 26 лютого р. Крім того, на честь Гордія його позивним — «Банг» — названо одну з бойових машин го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна», сформованого із колишніх гвардійців-резервистів. Для кожного важливо залишатися людиною, яка усвідомлює своє призначення та має чітку життєву позицію. Це можна сказати і про героя цього матеріалу — капітана Олександра Розуменка, який у свої 25 років уже обіймає посаду начальника штабу батальйону бригади оперативного призначення НГУ.
Юнакові часто випадала нагода поспілкуватися з курсантами, серед яких навіть були його односельчани. Вони розповідали про переваги професії військового, тож доволі швидко студент став замислюватись — а чи не спробувати поповнити курсантські лави під час чергової вступної кампанії? Олександр швидко визначився із майбутньою військовою спеціальністю. Він прагнув навчатися на командно-штабному факультеті, тож почав наполегливо готуватися до майбутніх випробувань, приділяючи основну увагу фізичній під-.
Коли ж хлопець нарешті одягнув курсантський однострій, він був щасливий і абсолютно впевнений у тому, що все зробив правильно. Як згадує капітан Розуменко, адаптація до казарменого побуту та дисципліни зайняла у нього певний час. Проте згодом звик, і незабаром зарекомендував себе відповідальним та наполегливим військовослужбовцем.
Не пас задніх і у навчанні. Опановувати військові предмети Олександру було особливо цікаво, хоча й не завжди просто. Іноді хлопець міг просидіти за книжками годинами, готуючись до семінару чи модульної роботи. Не дивно, що працелюбний і сумлінний курсант уже на першому курсі був призначений командиром відділення, а закінчував навчання у званні старшого сержанта, обіймаючи по-. Тож одного дня кілька товаришів по навчанню, у тому числі і наш герой, записалися на платні курси із парашутної підготовки.