Найкращий сервіс сватання Волочиськ Україна

Через територію села проходить Південно-Західна залізниця , асфальтована дорога Хмельницький — Тернопіль. Затверджена 16 травня  р. Автори — К. Богатов, В. Щит перетятий хвилясто на зелене і срібне поля, срібне перетяте багаторазово лазуровими нитяними хвилястими балками.

В першій частині назустріч один одному пливуть два срібних лебеді з червоними дзьобами. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Квадратне полотнище поділене у співвідношенні хвилясто горизонтально на дві частини — верхню зелену і нижню, поділену хвилясто поперемінно на вісім білих і синіх смуг. На верхній частині назустріч один одному пливуть два білих лебеді з червоними дзьобами.

В році він продав Волочиськ та інші належні йому села в тому числі і Гарнишівку коронному маршалку Фрідріху Мошинському. Фрідріх Мошинський був сином підскарбія міністр фінансів Яна Конти і графині Косел, позашлюбної дочки польського короля Августа ІІ  — один з найбагатших польських магнатів, у власності якого було ,4 тисяч десятин землі, багато крамниць і промислових підприємств.

З року землі села належали графу Лєдуховському. Із розповідей старожилів відомо, що граф мав свої землі, де народ працював з ранку до вечора. Вихідним днем була лише неділя. Ніхто не дбав про здоров'я людей, про освіту. Важка праця, антисанітарні побутові умови сприяли масовому поширенню хвороб і смерті людей. Після реформи року селяни на правах тимчасовозобов'язаних повинні були виконувати повинності на користь графа.

За уставною грамотою кріпаки мали викупити в графа Ледоховського садибну, польову землю. Лише у році восьма Червонокозача дивізія під командуванням В. Примакова захопила село і почалась радянська окупація. Якщо розглядати історію створення колгоспів, то на території сільської ради було створено два господарства.

У селі Гарнишівка було створено колгосп «річчя Жовтня». Першим головою колгоспу «річчя Жовтня» було обрано Пастуха Пантелія, однак він пропрацював на цій посаді недовго. У році в с. Вигода в хаті Кубика Харитона Андрійовича зібралось 40 чоловік і обрали Кубика Якова Михайловича новим головою колгоспу. Це був партійний місцевий житель, який пропрацював у колгоспі до року. Людиною він був порядною, чесною, працелюбною. Колгосп «річчя Жовтня» був гарним господарством, де основною галуззю виробництва було насінництво. За особливі досягнення в рослинництві колгосп був нагороджений автомобілем «Побєда», однак голова колгоспу Кубик Яків Михайлович відмовився і замість легкового автомобіля придбали дві вантажівки.

У році у Кам'янці-Подільському під час масових репресій Кубика Я. За роки першої, другої та третьої п'ятирічок колгоспи розвивались, застосовували нові технології, замість коней почали використовувати трактори, автомобілі, що підвищило продуктивність виробництва сільськогосподарської продукції. Селяни почали будуватись, найкраще одягатись, у селах з'явились велосипеди.

Будували хати з глини та каменю, стовпи були дерев'яними, дахи покривали соломою. На селі в період колективізації було відкрито перші лікнепи, а потім в приміщеннях найкращих хат — школи. Старожили згадують, що першим вчителем був Скопадський з села Гонорівка. Потім вчителями були Грабовський Й. Мирну працю людей села перервав підступний напад нацистської Німеччини. На початку липня села були окуповані німцями. Починались важкі роки окупації. Багато юнаків і дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

Дорога Хмельницький — Тернопіль, яка проходить через село, була сипанкою, а за німецької окупації побудували кам'яну. Група підтримувала зв'язки з партизанським загоном Івана Старинця із з'єднання партизан А. На початку березня року село було визволене від окупантів. Під час визволення села загинув солдат, які були поховані у братській могилі. Не повернулось з війни односельці.

За героїзм у роки Німецько-радянської війни орденами і медалями нагороджено 87 чоловік.

Мойсей Сергійович Мартинчук удостоєний ордена Леніна. У році до колгоспу «річчя Жовтня» приєднали колгосп села Іванівці — «Нове життя». У році було обрано місцевого голову колгоспу Салка Івана Афанасійовича, який працював аж до року. За час його керівництва було побудовано шосейну дорогу через усе село, магазин, два свинарники, клуб, контору колгоспу, чотирирядний корівник.

У період з по  р. За час його керівництва було побудовано нову двоповерхову контору колгоспу і приміщення сільської ради. У році відбулось укрупнення колгоспів: було об'єднано колгосп «Заповіт Ілліча» села Маначин із колгоспом «річчя Жовтня» і залишено назву «Заповіт Ілліча». За цей період було побудовано молочний комплекс у селі.

У році головою колгоспу був обраний Богай Петро Іванович. В цьому ж році був підведений газ, прокладено асфальт через усе село до молочного комплексу, побудовано тракторну майстерню. У році відбулось роз'єднання колгоспу. У цьому ж році було утворено сільську раду. Волочиськ у Вікісховищі. Волочи́ськ  — місто в Україні , центр Волочиської міської громади і Волочиського району Хмельницької області.

• Керівництво;
• !
• Сайт Хмельницького.
• Гарнишівка — Вікіпедія;
• Волочиськ — Візіком карти?
• знайомства з ким-небудь Оріхів Україна.
• Волочиськ — Вікіпедія.

Місто розташоване на лівому березі річки Збруч притока Дністра , навпроти смт Підволочиськ Тернопільська область , на Волинсько-Подільському плато, висота якого над рівнем моря в районі міста сягає  м. Рельєф тут хвилястий, розчленований балками. Населення 19  мешканці Залізнична станція Волочиськ на лінії Гречани  — Тернопіль за 66 км від Хмельницького. Машинобудівна, харчова, легка промисловість.

Перша згадка про місто датована роком. Статус міста з року. Волочиськ належить до стародавніх поселень. Спочатку це поселення називалось Волочище. Походить ця назва від слова «волочити», тобто перетягувати волок. За часів Галицько-Волинського князівства і в наступні століття тут проходив торговельний шлях із Заходу на Схід. Щоб перебратися через річку і її заболочені береги купцям доводилось волочити свої вантажі. На цьому шляху на лівому і правому берегах Збруча виникло два поселення з однойменною назвою — Волочище.

Пізніше, мабуть, як молодше, поселення на правому березі річки було перейменоване на Підволочиськ. У стародавній період територію сучасного Волочиська заселяли слов'янські племена волинян. У році цю місцевість захопили і спустошили монголо-татари , які йшли з Києва для загарбання Галича. У другій чверті XIV століття Волочиськ входив до складу Кузьминського повіту, який охоплював територію південної Волині. Волинь у цей час входила до складу Великого князівства Литовського.

Уперше згадується Волочиськ під назвою села Волочище в Подільському акті князів Збаразьких від 9 липня року. До цього Волочище належало волинському магнату князю Василю Збаразькому, після смерті якого, за подільчим актом року, село перейшло у володіння його сина Семена Збаразького. Недалеко від Волочиська, у південній частині цього краю, проходив «Чорний шлях» , один із головних шляхів татарських набігів на українські землі. Наприкінці XV століття кримська орда сильно спустошила Кузьминський повіт, уціліла лише незначна кількість поселень.

Уступивши в торговельні зв'язки з містами України, Волочиськ зростає економічно. У році князь Владислав Збаразький одержав від уряду право на закладання у Волочиську містечка. У році у Волочиську він уже в документах іменується містечком нараховувалось димів і мешканців.

• ?
• повний підключення кемпінг Острог Україна.
• знайомства понад 40 поруч Кілія Україна!
• .
• безкоштовний сервіс знайомств - - Купянськ Україна.
• право знайомств в Тернівка Україна.
• ;

У цей час Волочиськ перетворюється на торговельно-ремісниче містечко, багато жителів якого займаються торгівлею і ремісництвом. Зі смертю князя, краківського каштеляна Юрія Збаразького вигас рід князів Збаразьких — Волочиськ за спадщиною в році переходить у володіння князів Вишневецьких. У вересні року козацькі війська Богдана Хмельницького , розгромивши польську армію під Пилявцями, захопили Волочиськ.

Але місто не було приєднане до Московії в році. За Зборівським договором воно залишився і надалі під владою Польщі.

З року Волочиськом за спадщиною став володіти родич Вишневецьких Юзеф Потоцький  — воєвода Київський. У році котрийсь з Потоцьких продав Волочиськ разом з іншими маєтками коронному маршалку Авґусту Фрідріху Мошинському за  тис. З р. На печатці — зображення покровительки міста Святої Великомучениці Агатії, що стоїть на хмарі й тримає в правій руці пальмову галузку символ праведництва , а в лівій чашу з полум'ям символ мучеництва.

Мошинського Іґнація Мошинського — внуку радомського каштеляна Станіслава Мошинського. Мошинського — заклав у Волочиську волосний банк, збудував п'ятиповерховий кам'яний палац, приміщення школи, а також палац за 4 версти на схід від містечка, поклавши цим самим початок новому поселенню, яке було названо його іменем — Фрідрихівкою. У році у Фрідрихівці вже налічувалося 58 дворів і ревізьких душ дорослих чоловіків. До початку XIX століття населення містечка було неписьменним, до того часу тут не було жодної школи. Лише в році у Волочиську була відкрита однокласна школа, у якій навчалась невелика кількість дітей багатих міщан.

У другій половині XIX століття у Волочиську виникає ряд промислових підприємств. У році вже працював пивоварний завод, який виробляв за рік відер продукції на суму карбованців, свічковий завод, річне виробництво продукції якого становило карбованців. У році був збудований Волочиський цукровий завод, яким володіло німецьке товариство «Збруч». Тоді ж було закінчено будівництво Волочиської залізничної станції.

Навігаційне меню

Із року в містечку працює телеграф. В році в Волочиську жило євреїв. Охорона здоров'я жителів Волочиська до революції року була фактично відсутня.