Доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Луганського національного університету імені Т. Член авторського колективу «Концепції інтегрованого розвитку, ГО «Збережемо Полтаву», консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Полтавській обласній державній адміністрації. Автор понад 40 публікацій у наукових та періодичних виданнях. Презентація поглибленої теми. Два краєзнавці за три години розкажуть відомості, які опрацювали в ході власних історичних дослідженнь архівних документів та приватних колекцій. Ми горді з того, що спікером екскурсії буде історик, географ, професор, краєзнавець Bulava Leonid Також незмінним спікером є автор циклу екскурсій "Історичні райони Полтави" архітектор, краєзнавець Arthur Aroyan.
Нагадаємо, проект Таємнича Полтава у вересні відзначив 7 років існування. За цей час розроблено близько 30 тематичних екскурсій по Полтаві. Екскурсія "Невідомі Павленки" вперше проходила у серпні , коли було мало відомостей у вільному доступі про цей район і тема базувалася виключно на авторських дослідженнях. Приємно, що на ній Леонід Миколайович був присутній, як учасник. Зараз лише на основі матеріалів цієї групи можна зробити не одну екскурсію. Тож ми з радістю запрошуємо відвідати наш спільний проект: тематичну поглиблену екскурсію про історичний район Павленки, яка триватиме 3 години і на ній говорить 2 краєзнавці.
Лише 2 групи учасників: 10 та 11 жовтня на Повторів темаиу може більше не бути. Кількість місць обмежена. Анонс пішохідних екскурсій на вересень: Село Ковалівка. Там надзвияайно обширна експозиція у двох будинках та на території. Учасники проекту таємничаполтава вперше тут побували Також: вишиті картини, старовинний одяг, народні костюми. Рушники тут зібрані в основному з центральної та східної України, а також із Закарпаття. Поїздка в музей рушника, це був 5й захід проекту таємничаполтава З нами, навіть, Клуб Вишивальниць їздив.
Чудовий музей рекомендуємо! Це знакова сторінка в розвитку туризму у Полтаві. Ми були перші і на цю екскурсію зібрали аж 2 групи однодумців. Люди дякували за нову цікаву інформацію та унікальний формат дозвілля. І ми зрозуміли що це правильний шлях. Що варто відкривати історію міста для його мешканців, адже хто знає св Може час на тематичну екскурсію? ТОП локацій для виходу з карантину в Полтаві та околицях на свіжому повітрі для батьків і дітей.
Полтавський дендропарк Парк Перемога Поле Полтавской битвы Так приємно, коли масштабний туристичний ресурс публікує нашу підбірку порад: ТОП місць, куди піти в Полтаві на вихідні. Це вдалий початок співпраці. Тож п Посилання в першому коментарі. Пишіть - що б Ви додали 😉. Продовжуємо знайомство з експонатами фондової колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
У багатьох полтавських родинах і сьогодні зберігається і використовується у повсякденному житті продукція Полтавського фарфорового заводу: чайні та кавові сервізи, тарілки, вази, порцелянові фігурки. Саме про останні і піде мова.
Фарфоровий завод почав працювати у Полтаві у р. Спочатку тут виготовляли лише тарілки. Технічне переоснащення у ті рр. Відмінними ознаками продукції стали висока білизна черепка та глазурі, тому більшість виробів мали біле тло та мінімальне оздоблення живописним декором. У ті —ті рр. Жанрово це були тематичні композиції на народну тематику, анімалістка, сувеніри-емблеми до знакових подій. У х рр. Виготовлялися також настільні скульптури, персонажами для яких часто слугували герої улюблених дитячих мультфільмів. Візитівкою полтавського порцелянового виробництва стали парні скульптури «Псел» та «Ворскла», виконані за малюнками відомого художника В.
Алегоричні фігури «Псла» та «Ворскли», що уособлюють головні річки краю, вражають довершенною декоративною пластикою.
Порцелянова скульптура Полтавського фарфорового заводу постійно експонуються на численних виставках у музеї. Нині, коли порцелянове виробництво в Україні переживає занепад, ці вироби стали досить рідкісними. Усі вони — предмети колекціонування, а отже, становлять певну мистецьку цінність. Музейне зібрання порцелянової скульптури весь час поповнюється завдяки подарункам небайдужих полтавців.
На цій же мапі можна детально познайомитися з іншими музеями Ярошенка Полтавський літературно-меморіальний музей В. Котляревського Державний історико-культурний заповідник Поле Полтавської битви Полтавський музей авіації і космонавтики Парк Перемога Полтава туристична. Зум або Інстаграм? Arthur Aroyan та Olga Vlokh планують розмову про проект Таємнича Полтава в прямому ефірі разом з його учасниками!
- сайти знайомств в Інтернеті в Червоноград Україна!
- Події міста / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету!
- швидкі знайомства поблизу Броди Україна.
- Інтенсивні ІТ-курси.
- місто міжрасових знайомств в Павлоград Україна?
- Архів блогу.
- підключити місця Дергачі Україна.
Ввечері в будній день на наступному тижні! Це НЕ екскурсія, а живе спілкування на екскурсійні теми із однодумцями, які розділяють нашу любов до історії рідного міста таємничаполтава. Без жодних "донатів" чи оплати. І тут питання: - хто дійсно буде дивитися онлайн? Хто ще не підписаний в Інстаграм, запрошуємо: ingreentravel та xpoltava.
У 16 числі "Вечірньої Полтави" за 15 квітня опубліковано інтерв'ю зі мною на тему "Енеїди" і пов'язаних з нею мовних проблем. Вдячний і газеті, і Ганні Ярошенко Витратив на це, за його словами, три місяці. Усього в словнику 2 словникових статей і коментарів до окремих строф чи рядків. Наша наукова критика не пішла далі добрих намірів, аби зробити великий твір доступним широкому загалу. На наше прохання Борис Юрійович розповів «Вечірній Полтаві», як виникла сама ідея створення такого словника:.
Чесно кажучи, востаннє читав цю знакову поему іще в середній школі. А тут почав перечитувати й захопився. Проте, як виявилося, досить багато слів у ній були мені невідомими. Або ж я відразу не міг зрозуміти, що Іван Котляревський мав на увазі, вживши їх.
До захисту проєктів «Створюй із Суспільним» відібрали дві ідеї від Полтавщини - UA: ПОЛТАВА
Так почав цікавитися різними коментарями до «Енеїди» й натрапив на коментар, укладений Олексієм Ставицьким видавництво «Радянська школа», рік. І був вражений не стільки самим коментарем, скільки передмовою до нього, де автор зазначав, що позаду ліття з дня народження Івана Котляревського, не за горами ліття з дня першого видання «Енеїди», а наша наукова критика не пішла далі добрих намірів, аби пояснити та зробити доступною для широкого загалу цю цікаву поему: у великій бібліографії праць про неї практично немає присвячених цій темі, хоч настійну потребу в розгорнутому коментарі до першого твору нової української літератури розуміє кожен, хто його читав.
Ну, у мене відразу виникла думка: потрібно шукати щось написане й видане пізніше — як-не-як минуло понад 30 років. Але, як не старався, нічого нового так і не знайшов. Та й за свідченням співробітників Полтавського літературно-меморіального музею І. Котляревського, коментар Олексія Ставицького є найбільш розгорнутим з усіх коментарів до «Енеїди».
Але ж він не давав пояснення тих багатьох вжитих великим класиком слів, які були мені незрозумілими. Під час своїх пошуків знайшов передмови, примітки чи пояснення до «Енеїди» літературознавців, внесок яких у справу вивчення творчої спадщини Івана Котляревського особливо помітний: Богдана Лепкого, Ієремії Айзенштока, Агапія Шамрая, Бориса Деркача. Узявши за основу коментар Олексія Ставицького, я додавав до нього ту інформацію від інших дослідників, якої в ньому не було. Або ж порівнював коментарі, якщо помічав розбіжності в думках авторів».
Так би мовити, об'єднавши коментарі вже згаданих літературознавців, я з'ясував, що в «Енеїді» все одно лишилося багато слів, тлумачення яких у них немає. От тоді виникла думка зробити свій словник на основі Словника до видання «Енеїди» року, який вважається укладеним самим Іваном Котляревським, хоч я маю щодо цього великі сумніви.
Далі додавав слова за таким принципом: читаючи «Енеїду», знаходив невідомі чи маловживані слова, яких не було у згаданому словнику, а також ті, тлумачення яких у мене викликало сумніви. Або ж слова, щодо яких було кілька тлумачень, і потрібно було підібрати таке пояснення, яке влучало б в десятку, відповідало б тому, що мав на увазі сам Іван Петрович.
Для цього вже використовував томний Академічний тлумачний словник української мови іще радянських часів, а також Словник української мови у 20 томах, який розпочало видавати року видавництво «Наукова думка», — звідти й черпав тлумачення. Якщо «Енеїда» — перший твір нової української літератури, отже, це основа нашої мови. Урешті-решт цей твір живий, його вивчають у середній школі.
І якщо школяр при цьому не розуміє половини слів, він йому стає просто нецікавим. Тому мені здавалося, що Академічний тлумачний словник української мови має пояснювати всі слова з «Енеїди». Але він цього не робить. І це, на мій погляд, неприпустимо.
Інтегрований розвиток міст в Україні
Як у такому разі взагалі маємо вивчати українську класику? Адже якщо ви читаєте твори Лесі Українки, Івана франка, Панаса Мирного тощо, то неодмінно зустрінете слова, яких не розумієте.
Бо від написання цих творів минуло — років. Так, за цей час мова змінилася.
Шведсько-українська IT-школа
Але ж ми повинні зберегти все розмаїття української мови — і при цьому пояснити, що це слово, скажімо, застаріле чи є русизмом. Тож під час роботи над словником до «Енеїди» мене найбільше дратувало те, що для тлумачення першого твору нової української літератури, у якому Іван Котляревський використав усе, що було в тогочасній мові: полонізми, русизми, інші запозичення, я змушений був вдаватися до російських словників. Як думаєте, що означає вираз: «дивитися сентябрьом»? Ніде немає пояснення. Тільки у старих російських словниках я знайшов відповідь: це значить «дивитися похмуро».