Кам'янське є третім за чисельністю населення містом у Дніпропетровській області та 26 в Україні. Чисельність населення міста має тенденцію до скорочення. Кам'янське поділене на три райони та один старостинський округ :. Останні вибори міського голови та депутатів відбулися 25 жовтня року. Згідно однієї з версій назва поселення походить від прізвища козака Каміона, який начебто побудував зимівник біля острова Слюсарєва [10]. Цю версію обстоював запорожець Микита Корж , коли говорив про те що села Кам'янське, Романкове , Тритузне й Карнаухівка названі так за прізвиськами запорізьких козаків — осадників, що заснували там хутори [11].
За твердженням Дмитра Яворницького назва Кам'янське походить від берегових скель Дніпра [12].
За твердженням старожила Петра Петровича Коршуна назва поселення походить від підводної скелі на Дніпрі «камінь — розбійник» , що топила човни й губила людей [13]. Мандрівники називали його римським або Романовим каменем, речистим, «каменем ліку років та часу». Існувало повір'я, що цей камінь допомагав мандрівникам на човні пройти небезпечні забори й щасливо дістатись на Запоріжжя , а також відганяв нечисту силу.
Тому й перших козаків які поставили свої зимівники біля каменя — оберега прозвали Романом і Каміоном [14]. Назви ж Карнаухівки і Тритузного походять від їхніх засновників — козаків Семена Карнауха і Данила Тритуза Трейтуза [15]. В часи Київської Русі у цій місцевості проходили важливі торгові шляхи — Соляний , Залозний , водний Грецький шлях , поблизу була переправа через Дніпро.
Внаслідок постійних татаро-монгольських набігів ці землі перетворилися на частину Дикого поля. Першим відомим поселенням людей на території сучасного Кам'янського є згадуваний Ґійомом де Бопланом ще у 1-й половині XVII століття Романівський курган, де був укріплений перевалочний пункт та на якому запорозькі козаки збиралися на військові ради.
Згодом тут з'явилось козацьке поселення Романкове. Масове заселення цих земель почалося в період існування Нової Січі , коли виникли запорозькі слободи Карнаухівка рік , Тритузне рік , що входили до складу Кодацької паланки [15].
Село Кам'янське вперше згадується у році у зв'язку з будівництвом Різдво—Богородицької церкви:. Після ліквідації Запорозької Січі у році села отримали статус казенних військових поселень та увійшли до складу Саксаганського згодом Новокодацького повіту Слов'янської провінції Новоросійської губернії. Від року — у складі Катеринославського повіту Катеринославської губернії.
Відірване від головних торгових шляхів і основних промислових районів, Кам'янське розвивалося досить повільно. За даними перепису року в селі налічувалось близько тисячі жителів. Їхніми основними заняттями були землеробство, скотарство, рибна ловля, промисли. Прізвища козацьких сімей, що жили у с. Кам'янському в ХVIII-XIX століттях: Колінько, Шматко, Караван, Снитько, Грицан, Сокол, Буц, Ципа, Губа, Венжега, Цибулько, Тонконог, Яловий, Яровий, Байдуж, Загорулько, Солодченко, Жидко, Тягнирядно, Губський, Сушко, Журавель, Могила, Голобородько, Богдан, Шандра, Ноздря, Ріпка, Рясний, Матухно, Король, Косинський, Сніжко, Золотаревський, Толок, Лупало, Лябога, Фундурат, Порх, Козик, Матина, Горб, Туруля, Загреба.
Станом на рік Кам'янське було державним селом й відносилося до 1-го стану Катеринославського повіту зі становою квартирою у Романкове.
- сайти знайомств у Миколаїв Україна.
- додатки для знайомств місто в Миколаївка Україна.
- секс знайомства Гайворон Україна;
- оголошення знайомства Трускавець Україна!
- Навігаційне меню!
Тут було подвір'я, 1 православна церква й мешкало осіб. Розвиток села пожвавився у другій половині XIX століття , у період індустріалізації Російської імперії. У Кам'янському з'являються кузні , олійниці , крамниці, млини. У х роках, після спорудження Катерининської залізниці , яка проходила поблизу і з'єднувала Донбас із Кривбасом , у Кам'янському починає розвиватися промисловість.
Жінка шукає жінку (вона шукає її)
У році на північно-західній околиці селища побудовано шпало-просочувальний завод для потреб Катерининської залізниці , введений у дію того ж року, також відкрито залізничну станцію Тритузна , що з'єднувала спеціальною гілкою зі станцією Запоріжжя-Кам'янське. Станом на рік у слободі мешкало 2 осіб [18] , налічувалось дворів, була православна церква і базар по неділях.
Слобода входила до складу Романківської волості разом з Романковим, Тритузним і Аулами. Карнаухівка входила до Діївської волості. У році Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство засновники з Бельгії, Польщі, Німеччини та Франції розпочало будівництво найбільшого на той час металургійного заводу тепер — Дніпровський металургійний комбінат. Поруч з Дніпровським заводом було збудовано селища інженерно-технічне — Верхня колонія та робітниче — Нижня колонія , що згодом склали єдиний архітектурний ансамбль заводського містечка.
Чисельність населення Кам'янського почала швидко зростати за рахунок нових робітників заводу і у році вже становила 18 тисяч осіб. За переписом року кількість мешканців зросла до осіб чоловічої статі та — жіночої , з яких — православної віри, — римо-католицької [19]. У році було збудовано Свято — Миколаївську заводську православну церкву, а у — римо — католицький костел святого Миколая.
Online Dating in Kamenskoe, Dnipropetrovsk
На межі ХІХ — ХХ століть поруч з селом Кам'янське складаються різночинні райони «промислового села» , що поступово набуває міських обрисів — Піски , Нові Плани , забудова Гімназичного проспекту. У році Кам'янське стало центром Кам'янської волості, до складу якої було також включене село Тритузне. Станом на рік у Кам'янському діяли металургійний, пивний, 2 цегельних, завод мінеральних вод та канатна фабрика. Також в селищі були лісотехнічний комбінат. У році в Кам'янському проживало 40 осіб, з них лише — були селянами, а решта 33 різночинцями переважна частина яких жила в селищі біля металургійного заводу.
За національним складом населення Кам'янського поділялось: росіян, українців та білорусів було 24 ; поляків — 14 ; євреїв — ; інших німців, чехів, татар, караїмів тощо [21].
Кам’янське
До закладів освіти належали 2 гімназії, заводське училище для дітей робітників заводу та 9 початкових шкіл. Система охорони здоров'я була представлена заводською лікарнею в «промисловому селі» та земською у селі. З культових споруд в селищі діяли: 2 православні церкви, 1 старообрядницька церква, 1 римо-католицький костел, 1 лютеранська кірха, 2 юдейські синагоги, 1 мусульманська мечеть. Сільська частина Кам'янського мала окремий статус села до року, коли її було приєднано до міської частини [23].
Нетрадиционные знакомства лесби знакомства
Під час Української революції років Кам'янське перебувало під владою різних політичних сил та військових угрупувань. Після захоплення російськими військами 28 грудня року було проголошено радянську владу. Наприкінці року німецькі війська залишили Кам'янське. До червня року місто перебувало під владою більшовиків у складі УСРР.
У червні — липні року війська Червоної армії вели бої за Кам'янське і Катеринослав з військами Добровольчої армії Денікіна , внаслідок яких 26 липня року місто захопили останні. До року Кам'янське залишалось у складі Катеринославського повіту Катеринославської губернії. У році Кам'янське стало центром району у складі Катеринославської , а згодом Дніпропетровської округи. Після утворення у році Дніпропетровської області Кам'янське отримало статус міста обласного підпорядкування.
Впродовж — років Кам'янській міській раді підпорядковувались села, що нині входять до Криничанського , Дніпровського , Солонянського , П'ятихатського та Верхньодніпровського районів. У році до складу міста включені села Романкове та Тритузне. Упродовж — х років у місті було збудовано 12 потужних промислових підприємств:.
Meet in your 🌃 city Kamenskoe, Dnipropetrovsk. Dating for you. Without registering. Real photos 📷
Під час Другої світової війни з 23 серпня року по 25 жовтня року місто було зайняте німецькими військами. Унаслідок боїв за місто, його підприємства зазнали руйнувань, також зруйновано багато житлових будинків. У післявоєнні роки роботу промислових підприємств було відновлено. У році добудовано другий коксохімічний завод, а у році розпочалось будівництво Середньодніпровської ГЕС перший струм станція дала у році.
Також збудовано чавуноливарний завод, другий хлібозавод, завод «Буддеталь», «Авторемзавод». У ті роки було збудовано завод електообчислюваних матеріалів. Поруч з Середньодніпровською ГЕС було новий житловий масив селище Дніпробуд. Впродовж х років було зведено центральний проспект Леніна з року — проспект Свободи зі сквером. З по роки збудовані квартали багатоповерхівок південно-західної частини міста, що згодом отримали назву Черемушки.
У — роках на лівому березі Дніпра було збудовано багатоповерхівки житлового масиву Лівий Берег, частина якого розташувалась на місці колишнього села Кваки.