Про швидкісні знайомства в Могилів-Подільський Україна

стала для Могилева та всього середнього Подністров'я періодом чи не найважчих випробувань за їхню історію. Могилівчани брали активну участь у подіях Національної революції. В році в Могилеві відновлено Придністровський козацький полк на чолі з Остапом Гоголем. Після приходу до влади Петра Дорошенка Гоголь зразу ж перейшов на його бік.

У грудні року козаки з Придністров'я у складі Української армії вели бої проти коронного війська під Брацлавом і Браїловом. Восени року українські війська при підтримці татар здійснюють похід в Галичину. Ситуація на правобережжі загострилася, коли Петро Дорошенко прийняв протекторат Туреччини, а уманського полковника М. Ханенка запорожці проголосили гетьманом. У вересні року він уклав угоду з Річчю Посполитою. Польською армією у році командував один з найвидатніших воєначальників, коронний гетьман Ян Собеський, 1 жовтня вона вирушила з табору з-під Бару на Могилів.

Частина жителів Могилева з козацьким гарнізоном відступила на молдавський бік Дністра, а міські власті вислали посольство, що передало про їхню готовність капітулювати. Ян Собеський оголосив амністію всім мешканням Могилева, а польському гарнізону було заборонено їх зачіпати. Влітку року велетенська турецька армія при підтримці загонів П. Дорошенка вторглась на Поділля та заволоділа його столицею — Кам'янець-Подільським.

Згідно з умовами укладеного в жовтні цього ж року мирного договору між Туреччиною і Польщею в місті Бучач , Подільське воєводство мало відійти до Туреччини. З Поділля була утворена особлива адміністративна одиниця Турецької імперії — ейялет або пашалик «Ейялет Каманїче».

Розділ - Особам з інвалідністю

В січні року в Андріанополі видано берат султанський привілей , за яким Могилів та його околиці передавались у пожиттєве володіння Дорошенку. Комендантом Могилева в той час був Остап Гоголь, який зі своїм полком знаходився у таборі Дорошенка. Але того ж року він починає шукати контакти з польським військовим керівництвом.

У квітні року Гоголь з Могилева до турецького гарнізону в Кам'янець відправляє близько возів з продовольством, а в травні впускає до міста польське військо. В році, після капітуляції Петра Дорошенка перед Росією, Остапа Гоголя було проголошено гетьманом Війська Запорізького.

Місто Могилів стало центром невеликої адміністративної одиниці — нахії, яка входила до Кам'янецького санджаку Подільського пашалику. На той час в ньому мешкало близько осіб. До року Поділля перебувало під владою турків. З переходом міста знову під владу Польщі, на початку року сюди прибув адміністратор Могилівського ключа помість Потоцьких Павло Гоцювський. За ним стали повертатися греки і вірмени. Протягом 18 ст. Могилів продовжує зростати та розвиватися як осередок ремесла і торгівлі на Поділлі.

Могилівські ремісники об'єднуються в цехи. Місто знову стає багатонаціональним. Для економічного розвитку пізньосередньовічного Могилева велике значення мали жалувані привілеї та грамоти місту. Серед них: грамота року Францішека Селезія Потоцького на заснування вірменської парафії, привілей власника міста року на запровадження вірменського війтівства, привілей короля на відкриття в Могилеві з року двотижневої ярмарки. Привілей на торги свідчить про те, що місто було основним посередником торгівлі на Поділлі між Туреччиною і Валахією, мало право складу на вино.

Навігаційне меню

З успішним розвитком торгівлі та ремесел, що давали достатні матеріальні блага, формується і духовна культура міського населення. Саме в цей час у Могилеві будуються культові храми різних релігійних конфесій, що прикрашають своєю архітектурою місто і сьогодні, хоч деякі з них не збереглися. Перші згадки про поселення на місці сучасного Могилева-Подільського датовані роком. Місто було засноване в році. Засновником міста вважається Могила Ієремія , що побудував на цьому місці свій замок і що пізніше подарував ці землі своєму зятеві, Стефану Потоцькому.

У подяку за це і на згадку тестеві останній назвав місто Могилевом. Надалі місто носило ім'я Могилів на Дністрі і лише за радянських часів одержало свою теперішню назву — Могилів-Подільській. У році гетьман Петро Конашевич Сагайдачний почав звідси похід на Хотин. У році утворено Могилівський полк. В році коронний гетьман Стефан Чарнецький спалив місто — багато могилівчан втекло до Буші , де брали участь в її обороні. До місто відновили, до складу полку входило близько 20 тисяч левенців так в народі називали тодішніх придністровських козаків , вже тоді розпочинав службу Остап Гоголь ймовірний прадід Миколи Гоголя.

Під керівництвом гетьмана Петра Дорошенка вони брали участь у багатьох знаменитих битвах, а в році Остап Гоголь приймає пропозицію короля Яна III Собеського і бере участь у битві з турками під Віднем. У цій битві була вщент розгромлена турецька армія. Козаки Остапа Гоголя разом з польським військом врятували тоді Європу від турецького війська. З жовтня року і до року полковником був Остап Гоголь.

Впродовж всієї своєї історії місто знаходилося в епіцентрі всіх тих подій, що відбувалися в цьому регіоні України. Могилів-Подільській і його мешканці знесли безліч війн і нападів, численні повстання і зміни влади. У Могилеві-Подільському розташовувалась штаб-квартира польського гетьмана С. Жолкевського , що прославився у визвольних війнах проти турків. Саме тут починає свій шлях гетьман Петро Сагайдачний.

У коштом Францішека Салезія Потоцького було збудовано дерев'яний римо-католицький костел на честь святого Юрія стараннями ксьондза, пробоща парафії Шимона Кшиштофовича Христофовича. Проіснував храм півстоліття  - до року. Але поряд з ним, в році, було закладено [2] новий кам'яний вірмено-католицький костел під назвою «Відвідини Пресвятою Дівою Марією святої Єлизавети».

На побудову було затрачено злотих, зібраних тим же ксьондзом Шимоном Христофовичем Шимон, Симон, Сімеон Кшиштофович польською Szymon Krzysztofowicz , більшу частину яких, пожертвував знову ж Ф-С. Повністю будівництво костелу було завершено в році вже сином Потоцького Станіславом-Щенсним. В цьому храмі перебував чудотворний образ Богородиці, а вишукану архітектуру приміщення та зовнішніх стін прикрашав родовий герб Потоцьких Пилява [3].

Могилів був поділений ще на три православні парафії: Свято-Миколаївську, Георгіївську і Покровську. Кам'яний Собор на честь Святого Миколая — чудотворця був побудований в стараннями прихожан — болгар, сербів, молдован. Побудований він у візантійському стилі, окремо від церкви стояла кам'яна чотирикутна дзвіниця в два поверхи. В соборі знаходився храмовий образ Святого Миколая, що почитався як чудотворний і була срібна дароносиця, пожертвувана імператором Олександром III в пам'ять покійного царевича Миколи Олександровича.

У в приході була відкрита церковно-приходська школа.

А в на її місці був закладений кам'яний храм на честь Св. Георгія-Переможця , який будувався за проектом архітектора Фрейвольда і закінчений в У клопотами і на кошти могилівського купця Леонтія Ареціанова було відкрито церковно-приходську школу, на користь якої він заповідав рублів. У Покровській парафії, до якого належало невеличке село Острови, з року було відкрито міське двокласне училище. У передмісті Немія у збудовано дерев'яну хрестоподібну в плані церкву Святої Параскеви, справжньою основою якої був хрест, як джерело символ спасіння. Всі ці культові храми були чудовою прикрасою тогочасного міста.

Наприкінці 18 століття на Поділлі існувала єдина друкарня з кириличним шрифтом — Могилів-Подільська друкарня протоієрея Михайла Стрільбицького. Всі необхідні для друкарні матеріали — шрифт, гравюри були взяті з друкарні Київо-Печерської Лаври. Відомо 4 видання цієї друкарні. Вони мають світський та релігійний зміст, надруковані церковнослов'янською та молдавською мовами. Пізніше, з по роки, у Могилеві існувала ще одна друкарня — єврейська.

З  р. місто користувалося власною печаткою з гербом: у щиті — могила з трьома верхами, середній з яких увінчаний семипроменевим хрестом родовим гербом Потоцьких — «Пилява». Наприкінці 18 на початку 19 ст. Могилів був одним з найкращих повітових міст Поділля, як за зовнішнім виглядом, так і за розвитком економіки. Місто славилось своїми садами, виноградниками, забрукованими вулицями, виробами місцевих ремісників, а також купецькими родинами. Такими родинами були купецькі фірми братів Рафаловичів та Ашкеназі.

Греки та вірмени виготовляли чудові шкіряні та сап'янові вироби. Але місто почали спіткати різні біди та нещастя. В році тут було виявлено чуму, завезену разом з хутром зі Сходу.

• джерела знайомств поблизу Гнівань Україна.
• найкращі сайти підключення в Овруч Україна.
• Могилів-Подільський.
• афроамериканські знайомства в Одеса Україна.
• Налаштування кольорів та шрифтів.
• знайомства білі Городок Україна.
• додаток для знайомств поблизу Верхньодніпровськ Україна.

Чума повторилась в і в роках. В , та роках Могилів сильно постраждав від великої повені на Дністрі, але найбільше в році від пожежі, що знищила замок і найкращих будинків. Всі ці нещастя привели Могилів до часткового занепаду. Греки і вірмени почали залишати місто, продаючи свої склади та торгові лавки євреям, які поступово прибрали до своїх рук всю місцеву торгівлю.

Після другого розподілу Речі Посполитої, в році, до Російська імперія анексували українські землі Подільського та Брацлавського воєводств.

Пізніше реорганізовані в Подільську губернію з адміністративним центром Кам'янець — Подільський. Старі магнатські резиденції переходять до рук російських поміщиків, помістя дробляться і перепродаються. Католицизм різко обмежується, католицькі монастирі перетворюються в монастирі православні. У Могилів став повітовим містом Брацлавського намісництва з  — Подільської губернії , а 22 січня  р.

для міста затверджено новий герб: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на срібному тлі виноград, що росте, який в околицях цього міста добре родить». У Могилів, що становив до цього часу приватну власність Потоцьких, був викуплений російським урядом у Вінцентія Потоцького за   рублів сріблом. У 19 ст. торгівля в місті розквітала. Особливо важливу роль у розвитку різних видів торгівлі відігравала річка Дністер.